-
1 ружьё
-
2 заправлять
и Заправливать заправить1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.* * *несов.; сов. - запр`авить1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити -
3 духовой
* * *в разн. знач. духавы -
4 простреливать
несовер. в разн. знач. прастрэльваць -
5 противотанковый
* * *воен. процітанкавы, супрацьтанкавы
См. также в других словарях:
оружие — Заимств. из цслав. при исконном ружьё, укр. оружжя, блр. ружжо, др. русск. оружиɪе, ст. слав. орѫжие ὅπλον, μάχαιρα (Клоц., Супр.), болг. оръжие, сербохорв. о̀ру̑жjе, словен. orožje, rožjè оружие , чеш. oruži, польск. oręż. Сюда же болг.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
РУЖЬЕ — ср. оружие вообще, особ. стрельное. У них никакого ружья нет, нечем оборониться. | Двуручное стрельное оружие, состоящее из ствола, замка, ложи и прибора. Верхний конец ствола дуло, нижний казенная, в ней камера, которая заделана казенником или… … Толковый словарь Даля
хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… … Словарь синонимов
аркабузъ — пішчаль (ружжо) … Старабеларускі лексікон
